своєрідний — прикметник … Орфографічний словник української мови
своєрідний — 1) (який має характерні особливості, не схожий на інших), незвичайний, ориґінальний, особливий, самобутній 2) (який своїми особливостями, якостями нагадує що н.), специфічний, характерний, свого роду (що) … Словник синонімів української мови
своєрідність — ності, ж. Властивість за знач. своєрідний 1) … Український тлумачний словник
своєрідно — Присл. до своєрідний 1) … Український тлумачний словник
відхідний — а, е. Пов язаний з відходом (у 1 знач.); прощальний. •• Відхі/дний про/мисел іст. сезонна робота, на яку йшли селяни, залишаючи тимчасово своє господарство … Український тлумачний словник
однорідний — а, е. 1) Який належить до того самого роду, розряду, характеризується однаковими рисами, ознаками. •• Однорі/дні чле/ни ре/чення члени речення, які виконують однакову синтаксичну функцію щодо спільного для них члена, з яким вони граматично зв… … Український тлумачний словник
безрідний — а, е. Який не має батьків, родичів; одинокий. || Який утратив або порвав зв язок із своїм народом, своєю країною … Український тлумачний словник
солідний — а, е. 1) Добре зроблений, міцний. 2) Який відзначається поважністю, серйозністю (про людину); статечний. || Характерний для такої людини, власт. їй. || Який справляє позитивне, вигідне враження (про речі). 3) Який добре зарекомендував себе,… … Український тлумачний словник
вихідний — а/, е/. 1) Який служить для виходу (у 1 знач.); пов язаний з виходом (у 4 знач.). •• Вихідна/ допомо/га грошова сума, яка за законом виплачується працівникові в разі звільнення його з роботи не за власним бажанням. Вихідна/ шку/рка мисл.… … Український тлумачний словник
лімфаденоїдний — а, е. Який стосується лімфатичного вузла або походить від нього чи схожий на нього за своєю будовою … Український тлумачний словник